Основа взаємодії школи й родини - постійна увага школи до розвитку дитини, своєчасні та педагогічно обґрунтовані конкретні рекомендації вчителів, вивчення особливостей і можливостей кожної родини, надання практичної допомоги родині при ускладеннях у вихованні

         По-перше, це проведення діагностики родини, тобто розробка та впровадження нових методик всебічного й систематичного вивчення родини, умов сімейного виховання, соціуму, рівня педагогічної культури батьків.

По-друге, виходячи з даних діагностики родини, грамотне планування шкільно-сімейного виховання , в яке включаються заходи із психолого-педагогічної освіти родини, з ознайомлення зі змістом і методикою навчально-виховного процесу, а також із залучення батьків у спільну трудову й позакласну діяльність, додатковій освіті дітини.

По-третє, це вивчення передового педагогічного досвіду, його узагальнення та поширення , застосування сучасних педагогічних технологій, ефективних форм і методів взаємодії родини та школи.

Методичною радою школи разом із соціально-психологічною службою розроблені такі матеріали на допомогу педагогам і батькам.

1. Складено схему психолого-педагогічної характеристики родини, що включає розділи:

• Загальні відомості про родину.
• Стисла характеристика членів родини.
• Педагогічна культура батьків.
• Трудове виховання та профорієнтація в родині.
• Організованість, згуртованість родини.

2. Підібрано анкети для батьків: «Анкета для батьків майбутніх першокласників», «Мікроклімат у родині» «Ви і ваші діти» та інші.

3. На підставі проведеної діагностики родини та сімейного виховання розроблена тематика  проведення МО класоводів та класних керівників.

4. Складено тематику батьківських зборів з 1-го по 11-й клас з урахуванням вікових, психологічних особливостей дітей і запитів батьків.

5. Створено банк методичних розробок батьківських зборів. Класному керівникові зручно використовувати наявний досвід колег, доповнити своїми індивідуальними матеріалами.

6.  Класоводи  та класні керівники мають пам'ятки та рекомендації з відвідування родини, проведення батьківських зборів, класних годин: «Створення сприятливої сімейної атмосфери», «Як розмовляти зі своєю дитиною, щоб уберегти її від правопорушень» тощо.

Таким чином, логіка системного підходу до проблеми педагогічного супроводу родини на рівні освітньої установи дозволяє виділити основні напрями створення умов для формування життєвих цінностей учнів, відновлення змісту, форм, методів сучасного сімейного виховання.

Ознайомлення батьків зі змістом і методикою навчально-виховного процесу

1. Батьківські збори.

2. Відкриті уроки та позакласні заходи.

3. Дні відкритих дверей.

4. Участь батьків у роботі ради школи.

5. Дні творчості дітей та їхніх батьків.

6. Допомога в організації та проведенні позакласних справ і зміцненні матеріально-технічної бази школи та класу.

7. Батьківське громадське патрулювання.

8. Шефська допомога.

9. Вечори запитань і відповідей із проблем навчально-виховного процесу.

10. «Круглі столи», диспути

Позакласна освіта батьків, здійснювана класним керівником на основі задач виховання, систематичного проведення вивчення учнів і класного колективу: конференції батьків, мам, бабусь і дідусів; проблемні конференції всіх батьків; індивідуальні та групові консультації  до яких долучається психолог  та соціальний педагог,представники правоохоронних органів.

Індивідуальна й диференційована робота з батьками  включає психолого-педагогічну допомогу у вихованні обдарованих дітей, індивідуальну роботу з родинами учнів, які потребують особливої уваги , формування банку даних соціально-педагогічного моніторингу різних категорій родин: неповні родини, багатодітні родини, малозабезпечені родини, батьки дітей-інвалідів, батьки прийомних дітей, батьки-мігранти,  пропаганда здорового способу життя за допомогою батьків. Також проводиться робота з  батьківським комітетом.